Метод Сильва

Книга чи Інтернет? Зручність чи традиція? Що кому!

Те, що “книга – джерело знань” — не пуста фраза. Ніякий Інтернет не замінить гарно оформлену книгу, в вишуканіій обкладинці і хорошим вмістом. Особливо така річ потрібна дітям. Приємно спостерігати за їхньою усмішкою, коли вони тримають в руках кольорову книжечку, уважно розглядають малюнки і пробують відгадати, хто на них зображений. Видавництва і друкарні – це не пережиток минулого, це й надалі потреба усіх людей, від малого – до старого.

Зовсім інше відчуття, коли можеш перегортати пальцями сторінки, ставити закладку, читати в любому зручному для Вас місці, а не просто втупитись в монітор і водити курсором. Це навіть як символ і певний ритуал, який ніколи не заміниш цифровими технологіями. У Львові є таке видавництво, як “А-ба-ба-га-ла-ма-га”. Вважається одним з кращих по виготовленню дитячої літератури. Там прекрасні художники, які малюють, враховуючи сприйняття, логіку і сприйняття власне дитини. Пропонують дуже хорошу якість і друку, і паперу. Одне задоволення читати книги їхнього виробництва і дарувати малюкам радість.

Багато людей, особливо старшого покоління, ще не звикли до комп’ютерів та мережі Інтернет. Вони надають перевагу звичайним паперовим газетам і брошурам, книжкам з паперовим запахом, бібліотекам і поличкам, зайнятим зібраннями в алфавітному порядку. Вони вже ніколи не змінять своїх звичок і їм також потрібно дарувати радість. Адже зараз і так мало хорошого, такого, що викликає усмішку і позитивний настрій. Скоро подарунковий варіант хорошої книги буде одним з найрідкісніших презентів, але не слід цього допускати, бо дуже багато втратимо. Є цінності, які потрібно берегти і оберігати.

Хоча, за правилами, у Спілку Письменників України прймають у тому випадку, якщо є видані як мінімум дві книги. Електронний варіант – не рахується. Хоч це добре: є якась надія на подальше життя вимираючого варіанту “джерела думок”.

В будь-якому випадку, в нас видавництв достатньо, особливо на Західній Україні. І книгарень також, навіть з досить великим асортиментом на любий смак. Тому поки-що хвилюватись не потрібно, принаймні, ще років десять. А далі – побачимо. Будемо вирішувати проблеми по мірі їх поступлення. Читайте, розвивайтесь, вчіться цінувати і правильно розставляти пріорітети. Треба ж показувати наступним поколінням все найкраще! Бо від кого ж їм брати приклад, як не від нас? Правильне скерування у всьому – це перший крок до збудування щасливого життя нашим дітям.

Метки: чтение